Значення в інших словниках
-
середняк —
середня́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
середняк —
-а, ч. 1》 іст. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком і куркулем. || у знач. збірн. Середняки; середняцтво. 2》 розм. Людина посередніх здібностей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
середняк —
СЕРЕДНЯ́К, а́, ч. 1. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку і обробляв її власними силами. – Скажи.., який із нього куркуль?...
Словник української мови у 20 томах
-
середняк —
Середня́к, -ка́; -няки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
середняк —
СЕРЕДНЯ́К, а́, ч. 1. Селянин-одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком та куркулем. — Скажи.., який із нього куркуль?...
Словник української мови в 11 томах
-
середняк —
Середняк, -ка м. Сердцевина рога. см. осередок 1. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка