Значення в інших словниках
-
синтаксичний —
синтакси́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
синтаксичний —
[сиентаксичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
синтаксичний —
-а, -е. Стос. до синтаксису (у 1 знач.). Синтаксичний зв'язок. Синтаксична конструкція. Синтаксична функція — роль, призначення синтаксичних одиниць і граматичних засобів у побудові зв'язного мовлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
синтаксичний —
СИНТАКСИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до синтаксису (у 1 знач.). Поділ дієслів на перехідні і неперехідні здійснюється за синтаксичною ознакою: здатністю дієслова поєднуватися з іменниками у формі знахідного відмінка без прийменника (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
синтаксичний —
СИНТАКСИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до синтаксису (у 1 знач.). Поділ дієслів на перехідні і неперехідні здійснюється за синтаксичною ознакою: здатністю дієслова поєднуватися з іменниками у формі знахідного відмінка без прийменника (Сучасна укр. літ.
Словник української мови в 11 томах