Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скорпіон

Скорпіо́н, -на; -о́ни, -нів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Скорпіон — Скорпіо́н іменник чоловічого роду сузір'я  Орфографічний словник української мови
  2. скорпіон — див. ПАВУК; (хто) злюка, юхида.  Словник синонімів Караванського
  3. скорпіон — -а, ч. 1》 У давнину – метальна машину типу балісти. 2》 Сузір'я Південної півкулі неба. 3》 зоол. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим і жарким кліматом. 4》 перен. Про підступну, підлу людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч. 1. зоол. Отруйна членистонога тварина класу павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху .. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. скорпіон — скорпіо́н [лат. scorpio (scorpionis), з грец. σκορπίος] 1. У давнину – метальна машина, вид балісти. 2. Сузір’я Південної півкулі неба з яскравою зіркою Антарес.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. скорпіон — СКОРПІО́Н, а, ч., зоол. 1. Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з теплим та жарким кліматом. Ігор побачив огидну сіру комаху.. Це був великий скорпіон, відворотна комаха, небезпечна своєю отрутою (Донч.  Словник української мови в 11 томах