Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скорчений

Ско́рчений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. скорчений — ско́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. скорчений — див. кривий; скручений  Словник синонімів Вусика
  3. скорчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скорчити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорчений — Зісудомлений, зібганий, скарлючений, скоцюрблений, покулений, див. корчити  Словник чужослів Павло Штепа
  5. скорчений — СКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ско́рчити. Одноокого штовхнуто до гурту скорчених од болю і відчаю, мався бути тепер поводирем своїм скаліченим браттям (П.  Словник української мови у 20 томах
  6. скорчений — СКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ско́рчити. Одноокого штовхнуто до гурту скорчених од болю і відчаю, мався бути тепер поводирем своїм скаліченим браттям (Загреб.  Словник української мови в 11 томах