скорчений

ско́рчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до скорчити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. скорчений — ско́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скорчений — див. кривий; скручений  Словник синонімів Вусика
3. скорчений — Зісудомлений, зібганий, скарлючений, скоцюрблений, покулений, див. корчити  Словник чужослів Павло Штепа
4. скорчений — СКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ско́рчити. Одноокого штовхнуто до гурту скорчених од болю і відчаю, мався бути тепер поводирем своїм скаліченим браттям (П.  Словник української мови у 20 томах
5. скорчений — Ско́рчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скорчений — СКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ско́рчити. Одноокого штовхнуто до гурту скорчених од болю і відчаю, мався бути тепер поводирем своїм скаліченим браттям (Загреб.  Словник української мови в 11 томах