Значення в інших словниках
-
скупий —
1. (який не любить тратити, роздавати грошей) жадібний; 2. у знач. ім. скупий, скупар, скнара, жаднюга, скупердяй.
Словник синонімів Полюги
-
скупий —
скупи́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
скупий —
Скнарий, жадібний, ев. надто ощадливий <�економний>, о. у кого зимою снігу не дістанеш; (на що) нещедрий, (на слово) ІД. МОВЧАЗНИЙ; (лист) стислий, лаконічний; (- рослинність) бідний, рідкий; (заробіток) невеликий; (- вісті) недостатній...
Словник синонімів Караванського
-
скупий —
Видертус, глитай, гни-біда, гнилощ, гнилоїдник, давигріш, давимука, дерилюд, деришкура, дерій, дерієнко, дерун, жмикрут, загнибіда, зажилистий, здиркуватий, здирливий, здирник, здирця, когут, корисливець, корисник, користолюб, користолюбець, кугут...
Словник синонімів Вусика
-
скупий —
-а, -е. 1》 Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). || у знач. ім. скупий, -пого, ч.; скупа, -пої, ж. Надміру, до жадібності ощадлива людина. || на що. Стриманий у вияві чого-небудь. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скупий —
СКУПИ́Й, а́, е́. 1. Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). Був осінній хмарний вечір, а скупі Квасюки шкодували рано світити, – у крамниці було поночі (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
скупий —
Скупий гроші складає, а чорт калитку шиє. Скугіар складає гроші жалуючи з'їсти та одягнутись, а по його смерти хто допаде його майна, марнотравить. Скупі живуть як жебраки, а умирають як багачі.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
скупий —
скупи́й на слова́ (на мо́ву) 1. Який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий. Вона була .. сухувата й скупа на слова (Я. Баш); (Захарко:) Щось ти сьогодня (сьогодні) дуже скупий на мову, кожне слово з тебе треба витягати! (М.
Фразеологічний словник української мови
-
скупий —
БІ́ДНИЙ (обмежений у якому-небудь відношенні), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ) підсил., ЖАЛЮ́ГІДНИЙ підсил., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил.; СКУПИ́Й (недостатній щодо кількості, якості і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
скупий —
СКУПИ́Й, а́, е́. 1. Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину). Був осінній хмарний вечір, а скупі Квасюки шкодували рано світити,— у крамниці було поночі (Гр.
Словник української мови в 11 томах