скупий
Скупий гроші складає, а чорт калитку шиє.
Скугіар складає гроші жалуючи з'їсти та одягнутись, а по його смерти хто допаде його майна, марнотравить.
Скупі живуть як жебраки, а умирають як багачі.
Вони живуть дуже бідно, а по їхній смерті виявляється їх майно.
Скупість тяжче вилічити, як рака.
Скупість є не до вилічення.
У скупого завше по обіді.
Він голодного не погодує.
Хто скуп, собі не глуп.
Скупий не є дурний, він дбає про свою будучність.
Скупому душа дешевше гроша.
Бо не має для нього матеріальної вартості.
Приповідки або українсько-народня філософія