скупий
Видертус, глитай, гни-біда, гнилощ, гнилоїдник, давигріш, давимука, дерилюд, деришкура, дерій, дерієнко, дерун, жмикрут, загнибіда, зажилистий, здиркуватий, здирливий, здирник, здирця, когут, корисливець, корисник, користолюб, користолюбець, кугут, кугутисько, кугутяра, ласий, лихвар, лічикруп, недава, неподілшливий, неподільчивий, неподілющий, скарбега, скареда, скаредний, скнара, скнарий, скнаристий, скупар, скупендра, скупендя, скупендяга, скупенький, скупердяй, скупердяга, скупердяка, скупинда, скупиндра, скупиндя, скупиндяга, скупій, скупуватий, скупучий, скуп'яга, торбохват, хапко, хапорукий, хапун, хапунець, шкура, шкурник, шкуролуп
Фразеологічні синоніми: багато обіцяє — мало дає; видає видавцем; в нього завжди по обіді; в нього зимою снігу не дістанеш; в нього чорт ладану не дістане; в нього шкуратка на латку не розживешся; ганяється за копійкою; дає, аж йому руки трясуться; дає полизати меду через скло; дає, та з рук не випускає; дає, та не виймає; дає, як на дні моря виловлює; за копійку аж труситься; здере десяту шкуру; здере з живого й мертвого; зернини проса не дасть; з однієї кишені бере, а в другу кладе; з пелькою удава; і смертю не поділиться; каменя не дасть, щоб голову провалити; копійчана душа; льоду на водохреща не вициганиш; має, та не дає; навіть слини пожаліє; над копійкою труситься; не дасть соломи на перевесло; ніяким богом не допросишся; пустої дірки не дасть; серед зими криги не випросиш; сидить, як собака на сіні; скнара скнарою; скоріше в курки молока випросиш (про скупого); собачі недоїдки собаці дає; скупий, аж синій; скупий: два рази б одне їв; трясеться над грейцаром; трясеться над копійкою; щедрий: за копійкою аж труситься; щедрий з чужої кишені; щедрий, як грек
Приповідки: Він, ще не родившись, чув, як гроші дзвякають у матері в кишені. Глухий: як скажеш "дай", а як "на", то чує. Дає нитку, а тягне цілу свитку. Забуває дати, та не забуває взяти. Мавши яйце, шкарлупок) поділиться. Ні цьому тіста, ні тому коржа. Одною рукою дає, а другою відбирає. Поки попрощається з копійкою, сто раз оберне її в жмені. Сам не вжує, а другому не дає. Скоріше відхорує, а свого не подарує. Сам не гам і другому не дам. Такий скупий, що за ним і слід смердить. Тисне гроші, аж юшка з них тече. Такий, що галушки за спину не кине. Трудно щось вирвати, як псові з зубів. Тоді дає хліб, як зубів не стало. Як узяв, то від нього вже й чорт не вирве. Захотіли в жука та меду! Легше десятьом подарувати, ніж у нього попросити. На тобі, небоже, що мені не гоже. На тобі, Даниле, що мені не миле. Давали та з кишені не виймали. Так радо давав, ніби йому здорові зуби виривав. Обіцяв пан: грушок з верби дам. Тонув—сокиру обіцяв, витягли — й топорища жаль. Не дурний крук випустить із рук. Добре тому дати, хто не хоче брати, а хто бере, як по душі дере. Всім по сім, а мені вісім
Відмовки скупого: А дзу! А дзус! А дзуски! А дзуськи! А зась! А по лапах! Не всякому по Якову! Не для пса ковбаса! І рад би, і дав би, і є що, та в ніщо. Ага, наставляй кишеню! Наставляй ширше! Завтра з мішком! А рожна не хочеш? Дулю з'їж! Ті вже повмирали, що даром давали. Роздай умер, а його син ще не народився. Подаруйки за Дніпром без штанів ходять. Адзусь холодцю їсти! Чортового батька дам! Жирно буде! Ти б, може, тату (Іване, Петре), і мед їв? Дав би на молебень, та собі потребен. А куку в руку!
(див. також синоніми до жадний)
Словник синонімів української мови Вусика