Значення в інших словниках
-
сплін —
сплін іменник чоловічого роду хандра книжн.
Орфографічний словник української мови
-
сплін —
Хандра, нудьга, дражливий настрій.
Словник синонімів Караванського
-
сплін —
-у, ч., книжн. Тяжкий, пригнічений стан; нудьга, хандра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сплін —
Нудьга, див. скорбіти
Словник чужослів Павло Штепа
-
сплін —
(англ. spleen), -у, ч., книжн. Пригнічений настрій, нудьга. Цей тихий жаль, і теплий сплін і сум, І лиш по цьому пізнаєш кордони Між дійсністю і вимріяним сном. (Т.1, кн.2:20); А де шаліли пристрасті обачні — вже владарює сардонічний сплін. (П-1:174).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
сплін —
СПЛІН, у, ч., заст. Пригнічений стан; нудьга. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш); Раптом усі відчули полегкість: сплін його високопревосходительства міг знайти розрядку (О. Полторацький).
Словник української мови у 20 томах
-
сплін —
(англ. spleen, від грец. σπλήν – селезінка) пригнічений настрій, нудьга. В давнину такий стан пояснювали хворобою селезінки (звідки й назва).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
сплін —
НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст.
Словник синонімів української мови
-
сплін —
СПЛІН, у, ч., книжн. Важкий, пригнічений стан; нудьга, хандра. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш, Вибр., 1969, 378); Раптом усі відчули полегкість: сплін його високопревосходительства міг знайти розрядку (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 21).
Словник української мови в 11 томах