становисько —
стано́висько іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
становисько —
СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹. Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Леся Українка); Я не жонатий. Живу один лиш з матір'ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (О.
Словник української мови у 20 томах
становисько —
-а, с., рідко. Те саме, що становище I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
становисько —
СТАНО́ВИСЬКО, а, с., рідко. Те саме, що стано́вище¹. Невиразне становисько завжди мучить, коли воно надто довго триває (Л. Укр., V, 1956, 344); Я не жонатий. Живу один лиш з матір’ю своєю. Становисько в мене гарне, є і маєток (Коб.
Словник української мови в 11 томах