староство —
Повітова управа в колишній Австрії [ IV,V,IX] — повітовий уряд [I]
Словник з творів Івана Франка
староство —
старо́ство іменник середнього роду адміністративна одиниця в стародавній Польщі іст.
Орфографічний словник української мови
староство —
СТАРО́СТВО, а, с., заст. 1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.
Словник української мови у 20 томах
староство —
Податок на користь старости; певний земельний наділ з оборонним замком
Словник застарілих та маловживаних слів
староство —
-а, с., заст. 1》 У феодальній Польщі, Великому князівстві Литовському – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості. 2》 Посада старости (у 1-3 знач.). 3》 Збірн. до староста 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
староство —
СТАРО́СТВО, а, с., заст. 1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві — назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.
Словник української мови в 11 томах
староство —
Старо́ство, -ва с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.
Словник української мови Грінченка