староство

СТАРО́СТВО, а, с., заст.

1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві — назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.

Вони вважали на короля Владислава тільки як на короля, потрібного для їх задля того, щоб він роздавав їм староства та затверджував за ними вольні землі своїми грамотами (Н.-Лев., VII, 1966, 95);

Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Ле, Хмельницький, І, 1957, 7);

З 1342 року південно-західні землі Русі підпали під владу Литовського князівства, а Канівщина увійшла до складу Черкаського староства (Наука.., 1, 1965, 33).

2. Посада старости (у 1-3 знач.).

— Час мені вступити в королівський двір, забрати од короля якусь значну посаду, сісти на якомусь старостві або стати воєводою, втиснутись між магнатів (Н.-Лев., VII, 1966, 30);

Скоропадчики цілий день тримали на сході людей, але від староства відмовились і багаті, і бідні — мало було честі вибивати чужинцям зерно, худобу й гроші (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 121);

Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє. Ось їдуть вони до Варшави з вельможним паном Бжеським, де Бжеський має дістати чи то староство, чи то якусь значну посаду (Тулуб, Людолови, І, 1957, 3).

3. Збірн. до ста́роста 1-3.

Староство затривожилось і казало ловити їх [таємничих людей] (Фр.,V, 1951, 414);

Ще три дні йшла шалена підготовка староства до першого службового виходу. Всі були розцяцьковані до параду, і Тадик вперше зібрав свій уряд до управи (Тют., Вир, 1964, 419).

4. У Західній Україні (до 1939 року) — повітовий уряд.

У старостві на посаді референта від справ політичних працював колишній товариш Ілаковича ще з гімназії (Вільде, III, 1968, 31);

Отець Мелетій добився в старостві дозволу на відкриття в селі читальні товариства «Просвіта» (Козл., Ю. Крук, 1957, 444);

Нам треба було залагодити ще деякі справи з документами у старостві — і можна було виїздити до Варшави (Досв., Вибр., 1959, 96);

// Приміщення, де перебуває такий уряд.

Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію (У. Кравч., Вибр., 1958, 310);

Коло староства на нього чекав добрий Геник. Він страшенно схвилювався, побачивши Івана (Кол., Терен.., 1959, 379).

Значення в інших словниках

1. староство — Повітова управа в колишній Австрії [ IV,V,IX] — повітовий уряд [I]  Словник з творів Івана Франка
2. староство — старо́ство іменник середнього роду адміністративна одиниця в стародавній Польщі іст.  Орфографічний словник української мови
3. староство — СТАРО́СТВО, а, с., заст. 1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.  Словник української мови у 20 томах
4. староство — Податок на користь старости; певний земельний наділ з оборонним замком  Словник застарілих та маловживаних слів
5. староство — -а, с., заст. 1》 У феодальній Польщі, Великому князівстві Литовському – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості. 2》 Посада старости (у 1-3 знач.). 3》 Збірн. до староста 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. староство — Старо́ство, -ва, -ву; -ро́ства, -ро́ств  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. староство — Старо́ство, -ва с. 1) Область, управляемая старостой. ЗОЮР. І. 105. 2) Должность старосты.  Словник української мови Грінченка