староство
СТАРО́СТВО, а, с., заст.
1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.
Вони вважали на короля Владислава тільки як на короля, потрібного для їх задля того, щоб він роздавав їм староства та затверджував за ними вольні землі своїми грамотами (І. Нечуй-Левицький);
Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле);
З 1342 року південно-західні землі Русі підпали під владу Литовського князівства, а Канівщина увійшла до складу Черкаського староства (з наук.-попул. літ.).
2. Посада старости (у 1–3 знач.).
– Час мені вступити в королівський двір, забрати од короля якусь значну посаду, сісти на якомусь старостві або стати воєводою, втиснутись між магнатів (І. Нечуй-Левицький);
Скоропадчики цілий день тримали на сході людей, але від староства відмовились і багаті, і бідні – мало було честі вибивати чужинцям зерно, худобу й гроші (М. Стельмах);
Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє. Ось їдуть вони до Варшави з вельможним паном Бжеським, де Бжеський має дістати чи то староство, чи то якусь значну посаду (З. Тулуб).
3. Збірн. до ста́роста 1–3.
Староство затривожилось і казало ловити їх [таємничих людей] (І. Франко);
Ще три дні йшла шалена підготовка староства до першого службового виходу. Всі були розцяцьковані до параду, і Тадик вперше зібрав свій уряд до управи (Григорій Тютюнник).
4. У Західній Україні (до 1939 року) – повітовий уряд.
У старостві на посаді референта від справ політичних працював колишній товариш Ілаковича ще з гімназії (Ірина Вільде);
Отець Мелетій добився в старостві дозволу на відкриття в селі читальні товариства “Просвіта” (П. Козланюк);
Нам треба було залагодити ще деякі справи з документами у старостві – і можна було виїздити до Варшави (Олесь Досвітній);
// Приміщення, де перебуває такий уряд.
Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію (Уляна Кравченко);
Коло староства на нього чекав добрий Геник. Він страшенно схвилювався, побачивши Івана (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)