староство
ста́роство
-а, с., заст.
1》 У феодальній Польщі, Великому князівстві Литовському – назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості.
2》 Посада старости (у 1-3 знач.).
3》 Збірн. до староста 1-3).
4》 У Західній Україні (до 1939 р.) – повітовий уряд.
|| Приміщення, де перебуває такий уряд.
Великий тлумачний словник сучасної української мови