столочений

Столо́чений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. столочений — столо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. столочений — СТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до столочи́ти. Висока і густа трава не була столочена (Панас Мирний); Схил вибалка був пологий і майже непомітно переходив у столочене війною кукурудзяне поле (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. столочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до столочити. || столочено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. столочений — СТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до столо́чити. Висока і густа трава не була столочена (Мирний, IV, 1955, 141); Схил вибалка був пологий і майже непомітно переходив у столочене війною кукурудзяне поле (Дмит.  Словник української мови в 11 томах