столочити —
столо́чити дієслово доконаного виду столочи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
столочити —
СТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., що. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги .. Надумавсь він горох посіять за житами ..
Словник української мови у 20 томах
столочити —
-лочу, -лочиш, док., перех. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. || Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. || Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
столочити —
СТОЛО́ЧИТИ, ло́чу, ло́чиш, док., перех. Пригнути, надломити трав’янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги.. Надумавсь він горох посіять за житами..
Словник української мови в 11 томах