столяр

Сто́ляр, сто́ляра, -рові, -ром і столя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в, -ра́м

Значення в інших словниках

1. столяр — сто́ляр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. столяр — див. ТЕСЛЯР.  Словник синонімів Караванського
3. столяр — СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (О.  Словник української мови у 20 томах
4. столяр — -а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. столяр — СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор.  Словник української мови в 11 томах