Значення в інших словниках
-
столяр —
сто́ляр іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
столяр —
СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (О.
Словник української мови у 20 томах
-
столяр —
-а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж теслярська) дерева і виготовленням виробів із нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
столяр —
Сто́ляр, сто́ляра, -рові, -ром і столя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в, -ра́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
столяр —
СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор.
Словник української мови в 11 томах