столяр
СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього.
Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор., І, 1957, 105);
— Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Стельмах, І, 1962, 419);
Він.. столяр, і якщо ви поб’єте бича, то це вже вам ніхто такого не зробить, як Панько (Тют., Вир, 1964, 286).
Словник української мови (СУМ-11)