Орфографічний словник української мови

столочити

столо́чити

дієслово доконаного виду

столочи́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. столочити — СТОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., що. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги .. Надумавсь він горох посіять за житами ..  Словник української мови у 20 томах
  2. столочити — -лочу, -лочиш, док., перех. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. || Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. || Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. столочити — Столо́чи́ти, -ло́чу, -ло́чиш, -чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. столочити — СТОЛО́ЧИТИ, ло́чу, ло́чиш, док., перех. Пригнути, надломити трав’янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги.. Надумавсь він горох посіять за житами..  Словник української мови в 11 томах