стоїцизм —
стоїци́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стоїцизм —
СТОЇЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям в античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. Одні філософи вбачали сенс буття в щасті (евдемонізм), ..
Словник української мови у 20 томах
стоїцизм —
-у, ч. 1》 Напрям в античній філософії, який вимагав від людини свідомого підкорення пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. 2》 перен. Стійкість, мужність у життєвих випробуваннях, здатність протистояти спокусам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стоїцизм —
стоїци́зм (грец. Στωϊκή, від στοά – портик в Афінах, де збиралися стоїки) 1. Одна з головних течій елліністичної і римської філософії, заснована в кінці 4 ст. до н. е. Найважливіше місце...
Словник іншомовних слів Мельничука
стоїцизм —
Доктрина стоїків, гол. чином етична; життєва позиція, яка полягає у збереженні внутрішнього спокою, гармонії духу та витримці у важких життєвих ситуаціях.
Універсальний словник-енциклопедія
стоїцизм —
СТОЇЦИЗМ (від грецьк. στοά — портик в Афінах, де збиралися стоїки) — одна з основних філософських течій доби Еллінізму; основні етичні ідеї С. відновлюються у новоєвропейській філософії, у трансформованому вигляді живлять сучасне духовне життя.
Філософський енциклопедичний словник
стоїцизм —
СТОЇЦИ́ЗМ, у, ч. 1. Напрям у античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей. Одні філософи вбачали сенс буття в щасті (евдемонізм),..
Словник української мови в 11 томах