стрибок —
стрибо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стрибок —
СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Григорій Тютюнник); Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі...
Словник української мови у 20 томах
стрибок —
-бка, ч. 1》 Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. || Таке переміщення як вид спортивної вправи. || Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного). || Таке переміщення як рух певного механізму. Затяжний стрибок. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стрибок —
крок упере́д, перев. у чому. Певний поступ, успіх у чому-небудь. Не поминув своєю увагою Франко і п’єси Котляревського. Дослідник розглядав їх як великий крок вперед у розвитку української драматургії (З журналу). стрибо́к упере́д.
Фразеологічний словник української мови
стрибок —
СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Тют.
Словник української мови в 11 томах
стрибок —
Стрибо́к, -бка м. Скачекъ.
Словник української мови Грінченка