стрибок
СТРИБО́К, бка́, ч.
1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори.
Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Тют., Вир, 1964, 501);
Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі, по-вовчому трохи бочкуючи [збиваючись убік], легкими і пружними стрибками (Коз., Гарячі руки, 1960, 105);
// Таке переміщення як вид спортивної вправи.
Боротьба велась за першість з окремих видів гімнастики — з вільних рухів, стрибків, з виконання вправ на перекладині (В ім’я Вітч., 1954, 31);
Великою популярністю [в Ольвії] користувались гімнастичні змагання з бігу, стрибків, кидання диска, списа (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258);
// Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного).
Мазурка й досі зберігає Ознаки давні: і стрибки, І довгі вуса, й каблуки (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 137);
// Таке переміщення як рух певного механізму.
∆ Затяжни́й стрибо́к див. затяжни́й.
2. перен. Різка, нерівномірна, без плавних, поступових переходів зміна в чому-небудь, у розвитку чогось.
Маркс показав, що розвиток суспільства, розділеного на ворожі класи, відбувається шляхом стрибків, революцій (Нова іст., 1956, 135);
Досвід показує, що в процесі наукового відкриття людське мислення робить стрибок, виходить за рамки попередніх уявлень (Наука.., 12, 1964, 7);
// Різке підвищення, збільшення чого-небудь.
В момент зіткнення із поверхнею Землі у тілі метеорита і в земних породах виникає потужна ударна хвиля — стрибок тиску, що рухається з надзвуковою швидкістю (Наука.., 9, 1971, 25).
◊ Здійсни́ти гіга́нтський (велете́нський) стрибо́к до чого — швидко й успішно розвинутися, виявити великі успіхи в чому-небудь.
Країна [СРСР], більшість населення якої була неписьменною, здійснила гігантський стрибок до вершин науки і культури (Програма КПРС, 1961, 12);
Велетенський стрибок від відсталості до прогресу здійснила Молдавія за роки Радянської влади (Ком. Укр., 4, 1967, 35);
Стрибо́к упере́д — про особливої ваги позитивний результат у чомусь.
Це мусив бути блискучий успіх, справжній стрибок уперед (Донч., V, 1957, 455).
3. у знач. присл. стрибка́ми. Підскакуючи при переміщенні від поштовхів, коливань і т. ін.
Дерев’яний рибальський човен пливе стрибками (Знання.., 11, 1967, 30).
4. у знач. присл. стрибко́м. Різко змінюючись.
Надпровідність полягає у тому, що при наднизьких температурах, різних для кожного металу, у них стрибком, практично до нуля, падає опір. Матеріал стає надпровідним (Наука.., 6, 1964, 14).
Словник української мови (СУМ-11)