стрибок

стрибо́к

-бка, ч.

1》 Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори.

|| Таке переміщення як вид спортивної вправи.

|| Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного).

|| Таке переміщення як рух певного механізму. Затяжний стрибок.

2》 перен. Різка, нерівномірна, без плавних, поступових переходів зміна в чому-небудь, у розвитку чогось.

|| Різке підвищення, збільшення чого-небудь.

Здійснити гігантський стрибок до чого — швидко й успішно розвинутися, виявити великі успіхи в чому-небудь.

Стрибок уперед — про особливої ваги позитивний результат у чомусь.

3》 у знач. присл. стрибками. Підскакуючи при переміщенні від поштовхів, коливань і т. ін.

4》 у знач. присл. стрибком. Різко змінюючись.

Значення в інших словниках

1. стрибок — стрибо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стрибок — СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Григорій Тютюнник); Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі...  Словник української мови у 20 томах
3. стрибок — крок упере́д, перев. у чому. Певний поступ, успіх у чому-небудь. Не поминув своєю увагою Франко і п’єси Котляревського. Дослідник розглядав їх як великий крок вперед у розвитку української драматургії (З журналу). стрибо́к упере́д.  Фразеологічний словник української мови
4. стрибок — Стрибо́к, -бка́, -ко́ві; -бки́, -бкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стрибок — СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Тют.  Словник української мови в 11 томах
6. стрибок — Стрибо́к, -бка м. Скачекъ.  Словник української мови Грінченка