Словник української мови Грінченка

стрибок

Стрибо́к, -бка

м. Скачекъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. стрибок — стрибо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стрибок — СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Григорій Тютюнник); Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі...  Словник української мови у 20 томах
  3. стрибок — -бка, ч. 1》 Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. || Таке переміщення як вид спортивної вправи. || Таке переміщення як фігура танцю (перев. балетного). || Таке переміщення як рух певного механізму. Затяжний стрибок. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрибок — крок упере́д, перев. у чому. Певний поступ, успіх у чому-небудь. Не поминув своєю увагою Франко і п’єси Котляревського. Дослідник розглядав їх як великий крок вперед у розвитку української драматургії (З журналу). стрибо́к упере́д.  Фразеологічний словник української мови
  5. стрибок — Стрибо́к, -бка́, -ко́ві; -бки́, -бкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрибок — СТРИБО́К, бка́, ч. 1. Швидке переміщення тіла відштовхуванням ніг від точки опори. Тимко також вихопився із своєї вирви і побіг сильними широкими стрибками (Тют.  Словник української мови в 11 томах