струччя —
стру́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
струччя —
СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (П.
Словник української мови у 20 томах
струччя —
-я, с. Збірн. до стручок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
струччя —
СТРУ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до стручо́к. Як раділо її серце, якою гордою перемогою світилися очі, коли серед літа заполовіли жита, зазолотіли вівси, рудою бронзою заблищало горохове струччя (Дор., Не повтори..
Словник української мови в 11 томах
струччя —
Струччя, -чя с. соб. отъ струк.
Словник української мови Грінченка