суворість —
суво́рість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
суворість —
СУВО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. суво́рий. Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Він полюбив Карпати за їхню урочисту суворість і величну красу (С.
Словник української мови у 20 томах
суворість —
-рості, ж. 1》 Властивість за знач. суворий. 2》 Суворе ставлення до кого-, чого-небудь, суворе поводження з кимсь. || Суворий вираз (обличчя, очей і т. ін.); суворий тон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суворість —
СУВО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. суво́рий. Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (Міцк., П. Тадеуш, перекл.
Словник української мови в 11 томах