Великий тлумачний словник сучасної мови

суворість

суво́рість

-рості, ж.

1》 Властивість за знач. суворий.

2》 Суворе ставлення до кого-, чого-небудь, суворе поводження з кимсь.

|| Суворий вираз (обличчя, очей і т. ін.); суворий тон.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. суворість — суво́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. суворість — СУВО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. суво́рий. Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Він полюбив Карпати за їхню урочисту суворість і величну красу (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. суворість — Суво́рість, -рости, -рості, -рістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. суворість — СУВО́РІСТЬ, рості, ж. 1. Властивість за знач. суво́рий. Упав він на коліна І, поклонившися, подав свою картину. Вона поглянула з суворістю знавця (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах