суворий
суво́рий
-а, -е.
1》 Надзвичайно вимогливий до себе і до інших.
|| Зовнішність або поведінка якого свідчить про тверду вдачу; непривітний, похмурий.
|| Власт. такій людині.
|| Сповнений твердості, непохитності.
|| Який виражає твердість, непохитність; серйозний, непривітний.
|| перен. Похмурий, понурий (своїм кольором, освітленням і т. ін.).
|| перен. Який викликає думки про що-небудь серйозне, сумні спогади і т. ін.
2》 Який не припускає ніяких полегкостей, поблажливості.
|| Нещадний, жорстокий (про заходи покарання, впливу і т. ін.).
|| Немилосердний через свою прямоту, справедливість або невідворотність. Сувора правда.
Сувора догана; Сувора догана з попередженням, іст. — види адміністративного, партійного і т. ін. стягнення.
3》 Який не припускає відхилень від прийнятих норм, правил.
4》 Який має виконуватися неухильно.
|| Заснований на неухильному дотриманні певних норм, правил. Сувора дієта. Сувора дисципліна.
|| Цілковитий, точний.
5》 Який відзначається простотою форм, обрисів і т. ін., не має прикрас.
|| Який відповідає вимогам класичного стилю; правильний.
6》 Дуже тяжкий, сповнений труднощів, випробувань. Сувора дійсність. Суворі бої. Суворі умови життя.
|| Який викликає тяжке почуття.
7》 Несприятливий для життя; небезпечний для перебування.
|| Дуже холодний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови