сучасник

Суча́сник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. сучасник — суча́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка); Кропивницький...  Словник української мови у 20 томах
3. сучасник — -а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. сучасник — Сучасник, -ка м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.  Словник української мови Грінченка