сучасник

суча́сник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка); Кропивницький...  Словник української мови у 20 томах
2. сучасник — -а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сучасник — Суча́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. сучасник — Сучасник, -ка м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.  Словник української мови Грінченка