сучасник
суча́сник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка); Кропивницький... Словник української мови у 20 томах
- сучасник — -а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сучасник — Суча́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- сучасник — Сучасник, -ка м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429. Словник української мови Грінченка