сучасник

суча́сник

-а, ч.

Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сучасник — суча́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка); Кропивницький... Словник української мови у 20 томах
  3. сучасник — Суча́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. сучасник — Сучасник, -ка м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429. Словник української мови Грінченка