сучасник
Сучасник, -ка
м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сучасник — суча́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка); Кропивницький... Словник української мови у 20 томах
- сучасник — -а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сучасник — Суча́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сучасник — СУЧА́СНИК, а, ч. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах