суша —
су́ша 1 іменник жіночого роду земля су́ша 2 іменник жіночого роду засуха розм.
Орфографічний словник української мови
суша —
див. ПОСУХА
Словник синонімів Караванського
суша —
див. Земля; посуха
Словник синонімів Вусика
суша —
I -і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. || Сухе місце. II -і, ж., розм. Суха, засушлива пора; суха, жарка, без дощів погода; засуха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суша —
(земля) суходіл
Словник чужослів Павло Штепа
суша —
СУ́ША¹, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (з наук.-попул. літ.); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша – являє собою сушу (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
суша —
СУ́ША (тверда частина земної поверхні — на відміну від водяного простору), СУХОДІ́Л, ЗЕМЛЯ́. Тим часом до суші Товариші Телемаха дійшли й відв'язали вітрила, Щоглу спустили й на веслах до пристані вже підпливали (переклад Бориса Тена)...
Словник синонімів української мови
суша —
СУ́ША¹, і, ж. Земля (на відміну від водяного простору, моря); материк. Глибоко в сушу врізалась затока Мейлахті (В ім’я Вітч., 1954, 68); Більша частина поверхні земної кулі зайнята океанами, а менша — являє собою сушу (Фіз. геогр..
Словник української мови в 11 томах
суша —
Суша, -ші ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Словник української мови Грінченка