таборище —
табори́ще іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
таборище —
ТАБОРИ́ЩЕ, а, с. 1. Місце, де розташований або де був колись табір (у 1–3 знач.). [Гелен:] Підіть за браму – зник ахейський табор [табір], лиш кінь один стоїть на таборищі, – богам троянським в дар дали ахейці того коня (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
таборище —
-а, с. 1》 Місце, де розташований або де був колись табір (у 1-3 знач.). 2》 Збільш. до табір 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
таборище —
ТАБОРИ́ЩЕ, а, с. 1. Місце, де розташований або де був колись табір (у 1-3 знач.). [Гелен:] Підіть за браму — зник ахейський табор [табір], лиш кінь один стоїть на таборищі, — богам троянським в дар дали ахейці того коня (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
таборище —
Таборище, -ща с. Мѣсто прежняго табора, прежней стоянки, лагеря. Стоїте ви залогами в старих таборищах. К. Досв. 225.
Словник української мови Грінченка