татунь —
ТАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до та́то. – Певно, пише твій татунь з Канева (І. Нечуй-Левицький); З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
татунь —
-я, ч. Пестл. до тато.
Великий тлумачний словник сучасної мови
татунь —
ТАТУ́НЬ, я, ч. Пестл. до та́то. — Певно, пише твій татунь з Канева (Н.-Лев., IV, 1956, 329); З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (Сос., II, 1958, 350).
Словник української мови в 11 томах