татунь
ТАТУ́НЬ, я, ч.
Пестл. до та́то.
– Певно, пише твій татунь з Канева (І. Нечуй-Левицький);
З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)ТАТУ́НЬ, я, ч.
Пестл. до та́то.
– Певно, пише твій татунь з Канева (І. Нечуй-Левицький);
З усіх своїх маленьких ніг побіг з шаблюкою, манюній, і притулився до татуня, до рук суворих і міцних (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)