товч —
товч іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
товч —
ТОВЧ, і, ж., діал. 1. Дерть. Хитра [Воробеїха], .. мало не щодня приходить за чим-небудь. Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч, а привезли товчі поросятку, то нагадала про себе (В.
Словник української мови у 20 томах
товч —
-і, ж., діал. 1》 Дерть. 2》 Те, що потовчено.
Великий тлумачний словник сучасної мови
товч —
ДЕРТЬ (борошно грубого млива), ТОВЧ діал. Сили наші хоч сяк-так підтримувалися висівками і дертю з прілої кукурудзи (В. Козаченко); Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч (В. Земляк).
Словник синонімів української мови
товч —
ТОВЧ, і, ж., діал. 1. Дерть. Хитра [Воробеїха],.. мало не щодня приходить за чим-небудь. Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч, а привезли товчі поросятку, то нагадала про себе (Земляк...
Словник української мови в 11 томах
товч —
Товч, -чі ж. 1) = дерть изъ смѣси разныхъ хлѣбныхъ зеренъ. Свиня.... заїжана така, наче де товч їла. Драг. 81. Завезти до млина товчі треба, бо нема чим свиней годувати. Н. Вол. у. 2) Что-либо истолченное или растоптанное.
Словник української мови Грінченка