товч
ТОВЧ, і, ж., діал.
1. Дерть.
Хитра [Воробеїха], .. мало не щодня приходить за чим-небудь. Коли привезли їй дров, нагадала про сіно для корівки, а привезли сіна, то нагадала про товч, а привезли товчі поросятку, то нагадала про себе (В. Земляк);
Базар був завалений пшеницею, борошном, житом, цукром, горохом, товчею (В. Кучер).
2. Те, що потовчено.
І на морді, і на ратицях свині гусне картопляна товч (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)