Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

тройчатка

Тройча́тка і трійча́тка, -тки

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. тройчатка — ТРОЙЧА́ТКА, и, ж. Батіг, сплетений у три ремені, або який має три кінці. Тройчаткою всіх проганяв (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. тройчатка — Тройчатка, -ки ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка