тройчатка —
ТРОЙЧА́ТКА, и, ж. Батіг, сплетений у три ремені, або який має три кінці. Тройчаткою всіх проганяв (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
тройчатка —
Тройчатка, -ки ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка