тройчатка

Тройчатка, -ки

ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.

Значення в інших словниках

1. тройчатка — ТРОЙЧА́ТКА, и, ж. Батіг, сплетений у три ремені, або який має три кінці. Тройчаткою всіх проганяв (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. тройчатка — Тройча́тка і трійча́тка, -тки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)