тушкувати —
тушкува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
тушкувати —
ТУШКУВАТИ – ТУШУВАТИ Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування. Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.
Літературне слововживання
тушкувати —
ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.
Словник української мови у 20 томах
тушкувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні. 2》 Закривати щось, кутати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тушкувати —
ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...
Словник синонімів української мови
тушкувати —
ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Варити що-небудь (м’ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.
Словник української мови в 11 томах
тушкувати —
Тушкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.
Словник української мови Грінченка