тушкувати

тушкува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.

2》 Закривати щось, кутати.

Значення в інших словниках

1. тушкувати — тушкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тушкувати — ТУШКУВАТИ – ТУШУВАТИ Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування. Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.  Літературне слововживання
3. тушкувати — ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.  Словник української мови у 20 томах
4. тушкувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...  Словник синонімів української мови
5. тушкувати — Тушкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тушкувати — ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Варити що-небудь (м’ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.  Словник української мови в 11 томах
7. тушкувати — Тушкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.  Словник української мови Грінченка