тушкувати

ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИ діал.; ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ (ВКУ́ТУВАТИ), ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ (ОКУ́ТУВАТИ) (старанно, звичайно в тепле). — Док.: обгорну́ти (огорну́ти), загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти (завинути), угорну́ти (вгорну́ти), вмота́ти (умота́ти), оберну́ти, утушкувати (втушкувати), обкла́сти (обікла́сти), обтули́ти, пови́ти, уку́тати (вку́тати), заку́тати, обку́тати (оку́тати). Сидів (Мирон) на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили (польські магнати) Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його (зайця) у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти — в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); — ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); — Я не забрудню, — сказав Сашко, — обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); — Ввійдіть, — гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в'язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам'ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).

I. ТУШКУВА́ТИ (м'ясо, овочі тощо), ПРИПУСКА́ТИ розм. — Док.: стушкува́ти, припусти́ти. Вони варили собі рідко.. Коли траплялося на кухні м'ясо — кидали його просто в борщ або тушкували з картоплею (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. тушкувати — тушкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тушкувати — ТУШКУВАТИ – ТУШУВАТИ Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м’ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування. Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.  Літературне слововживання
3. тушкувати — ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.  Словник української мови у 20 томах
4. тушкувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Варити що-небудь (м'ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні. 2》 Закривати щось, кутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тушкувати — Тушкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тушкувати — ТУШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Варити що-небудь (м’ясо, овочі і т. ін.) у закритому посуді, в дуже малій кількості рідини на слабкому вогні.  Словник української мови в 11 томах
7. тушкувати — Тушкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.  Словник української мови Грінченка