Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

уміло

Умі́ло, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. уміло — умі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель .. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Леся Українка); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись.  Словник української мови у 20 томах
  3. уміло — (вміло). Присл. до умілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель.. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Л. Укр., V, 1956, 403); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись.  Словник української мови в 11 томах
  5. уміло — Уміло нар. Умѣло, искусно.  Словник української мови Грінченка