Орфографічний словник української мови

уміло

умі́ло

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель .. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Леся Українка); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись.  Словник української мови у 20 томах
  2. уміло — (вміло). Присл. до умілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уміло — Умі́ло, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель.. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Л. Укр., V, 1956, 403); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись.  Словник української мови в 11 томах
  5. уміло — Уміло нар. Умѣло, искусно.  Словник української мови Грінченка