Значення в інших словниках
-
умілий —
умі́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
умілий —
<�ВМІЛИЙ > вправний, тренований, вишколений, практикований, р. хисткий.
Словник синонімів Караванського
-
умілий —
Ас, вдашниця (вдашниця на коровай), віртуоз, вмілий, вправний, всевмій, всевмійко, гараздий, додільний, дойда, длока, доладний, доладній, досвідчений, дотепа (рідк.
Словник синонімів Вусика
-
умілий —
[ўм'ілией] = вмілий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
умілий —
Вправний, штудерний, див. умілець
Словник чужослів Павло Штепа
-
умілий —
УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е. 1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Борис Тен, пер. з тв.
Словник української мови у 20 томах
-
умілий —
(вмілий), -а, -е. 1》 Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. || у знач. ім. умілий, -лого, ч. Той, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. Умілі руки. 2》 Який здійснюється, виконується з умінням, вправно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
умілий —
умі́лі ру́ки. Працьовиті, вправні в роботі люди. Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (В. Бичко); // Ті, що розуміються на чомусь.
Фразеологічний словник української мови
-
умілий —
ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..
Словник синонімів української мови
-
умілий —
УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е. 1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Гомер, Одіссея, перекл.
Словник української мови в 11 томах
-
умілий —
Умілий, -а, -е Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Словник української мови Грінченка