Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

утома

Уто́ма, -ми, -мі

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. утома — уто́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. утома — Знемога, знесилення, ВИСНАГА, змучення, перемучення, перевтома.  Словник синонімів Караванського
  3. утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. утома — (втома), -и, ж. 1》 Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. 2》 мет. Те саме, що утомленість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утома — УТО́МА (ВТОМА) (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ підсил., ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ підсил. Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З.  Словник синонімів української мови
  6. утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  7. утома — Утома, -ми ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276.  Словник української мови Грінченка