утома

уто́ма

(втома), -и, ж.

1》 Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін.

2》 мет. Те саме, що утомленість.

Значення в інших словниках

1. утома — уто́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. утома — Знемога, знесилення, ВИСНАГА, змучення, перемучення, перевтома.  Словник синонімів Караванського
3. утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (М.  Словник української мови у 20 томах
4. утома — УТО́МА (ВТОМА) (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ підсил., ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ підсил. Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З.  Словник синонімів української мови
5. утома — Уто́ма, -ми, -мі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. утома — УТО́МА (ВТО́МА), и, ж. 1. Послаблення сил, викликане напруженою фізичною або розумовою працею, тривалим рухом і т. ін. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони [Остап і Соломія] просто впали (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. утома — Утома, -ми ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276.  Словник української мови Грінченка